Lake or Waterfall
No comments
Вишоватські водоспа́ди — водоспади в Україні, в Закарпатському низькогір'ї Українських Карпат. Розташовані в межах Тячівського району Закарпатської області, при східній околиці села Вишоватий.
Є три Вишоватські водоспади — Вишоватський Великий (14 м), Вишоватський Середній (10 м) та Вишоватський Малий (2 м). На потічку Вашоватий є Вишоватський Малий водоспад, а Великий та Середній[4] — на коротких лівих притоках. У посушливу пору потік Вашоватий майже пересихає, тому найбільший стік водоспади мають після рясних дощів або під час відлиги.
Уступ і котловина, де розташовані водоспади, складені гальковими конгломератами. Уступ Великого у нижній частині переходить у стрімкий схил, не маючи вираженого днища. Середній падає з вертикальної стінки.
Water Source/Well
Mountain Peak
Landmark/Pointer
An interesting place
В с. Старуня є грязьовий вулкан. Геологічна пам'ятка природи — єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі. Своїм виникненням він зобов'язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.
Вперше вулкан проявив себе 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз у рельєфі нагадує грязеву пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації мають цінні лікувальні властивості.
Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. Внаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині 600—1000 метрів і відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших 7 років ця територія піднялася на 1 метр.
Вперше вулкан проявив себе 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз у рельєфі нагадує грязеву пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації мають цінні лікувальні властивості.
Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. Внаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині 600—1000 метрів і відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших 7 років ця територія піднялася на 1 метр.
